Мілан, 37 років

«До мене звернувся друг дитинства, який запропонував мені добре оплачувану роботу у Великобританії. Я мав працювати в полі – збирати чорницю. Я заплатив за дорогу власними грошима, але коли я прибув на місце, на мене чекав 45-річний чоловік і сказав, що плани змінилися. Я почав працювати в пекарні по 12 годин, але мені не платили.

Чоловік казав мені, що гроші надходять на мій рахунок і що я отримаю їх, коли буду їхати додому. Я жив у будинку з кількома людьми, але не міг вийти сам більше ніж на 15-20 хвилин. Ми отримували їжу лише 2-3 рази на тиждень, і це були лише сухі булки. Він кілька разів погрожував мені та одного разу побив мене, коли я запитав, де гроші. Іноді він дозволяв мені зателефонувати другові зі Словаччини, але при розмові був поруч зі мною. Мені пощастило, тому що до пекарні, де я працював, приїхала перевірка, і тоді я скористався можливістю і розповів про свою ситуацію».